Реформи в енергетиці та довкіллі: осінь близько

Восени відбудеться багато нових змін: новий уряд, переговори з Газпромом щодо подальшого транспортування газу Україні, опалювальний сезон, продовження програми монетизації субсидій для споживачів, результати запуску нового ринку електроенергії, проведення аукціонів у сфері ВДЕ.

В Український кризовий медіа-центр завітали експерти різних галузей, щоб напередодні парламентських виборів та осінньо-зимового сезону відповісти на такі важливі питання: Як реформи відбувалися до останнього часу? Якими вони будуть у майбутньому? Чого чекати? Яким чином громадськість може моніторити процес реформ?

Ілля Полулях, експерт коаліції «Енергетичні реформи», розповів про проблеми, що виникли у процесі імплементації закону «Про ринок електроенергії». Експерт зазначив, що хоча ринок і було запущено вчасно, але все ж рівень підготовки не був достатнім. Однією з найголовніших проблем, що виникли, стала зашвидка зміна нормативної бази: за місяць оновились усі ключові нормативні документи, що викликало великі проблеми у плануванні роботи організацій, що використовують цю документацію. Також із запізненням впроваджувалось програмне забезпечення, через що неможливим був запуск тестового режиму, тож всі зміни відбувалися в режимі онлайн. Ще одна складність виникла з Положенням про покладання спеціальних обов’язків, яка була прийнята всупереч процедурі. В результаті прийняття цієї постанови, на думку пана Полуляха, було отримано криве віддзеркалення старої моделі.

Саме рішення про запуск нового енергоринку, як і очікувалося багатьма, було визнано неконституційним і необхідно якомога скоріше вирішити цю проблему. На думку експерта є 2 шляхи: змінити Конституцію або ж змінити закон. Також можна зробити щось середнє: одночасно запустити процес змін у Конституції та використати норму, що дозволяє президенту тимчасово призначати членів НКРЕКП, що дозволить не змінювати закон і дочекатися внесення змін до конституції. Однак ця «конструкція» є досить складною і залежить від політичної ситуації.

Також експерт охопив тему аукціонів. На його думку, вони вкрай необхідні Україні через те, що ринок ВДЕ є дуже «перегрітим». Проведення аукціонів надасть можливість визначити ефективну ціну на зелену генерацію. Якщо ж аукціони не будуть впроваджені, то цю ситуацію може бути використано для дискредитації цього сектору. Пан Полулях наполягає на необхідності вдосконалення маневровісті системи генерації: якщо відбувається зростання зеленої генерації, то виникає необхідність у маневровій генерації, яка дозволить її балансувати. Якщо балансуємо тепловою генерацією, то необхідно понизити базу «Енергоатому», що буде дорого.

 

Роман Ніцович, директор з досліджень «DixiGroup», розповів про зміни у газовому секторі. У питанні видобутку відбулося багато позитивних зрушень: проходять аукціони на ProZorro, видаються спеціальні дозволи за конкурентними процедурами, а також прийнято результати конкурсів на укладення угод про розподіл продукції. Було багато дискусій після заяви директора «Нафтогазу» Ю. Вітренко ніби в Україні падає видобуток, але наразі дані надані «Укргазвидобуванням» ці тези не підтверджують. Однак, на думку експерта, потрібно дочекатися кінця року та дивитися на повну картину.

Що ж до перетворень на самому ринку, то тут відбулися два головних процеси: запуск добового балансування та дії уряду щодо регулювання цін виробників тепла. Якщо перший процес має позитивну тенденцію, то над другим більше тяжіє політична мотивація, ніж економічна. Ті цінові межі, які наразі встановив уряд дозволяють тримати ціну на ринковому рівні, але вже восени, на думку пана Ніцовича, вона буде зростати і ціни для споживачів фактично будуть на рівні граничних. При цьому зростання цін на тепло не вирішить проблем, які виникнуть у котелень та ТЕЦ, що будуть пов’язані з необхідністю купувати газ за вищою ціною.

Експерт також відмітив, що все ще існує протиріччя між баченням уряду та Нафтогазом України на питання анбандлінгу. Перший обрав модель відокремлення за правом власності, другий наполягає на моделі ISO (Independent System Operator). Проаналізувавши фінансовий звіт Нафтогазу України  за минулий рік, можна чітко побачити, що ті сегменти, за які відповідає нинішній оператор (транзит, внутрішнє транспортування, зберігання газу) дають 40% доходів Укрнафтогазу. Доходи від транзиту наразі є єдиним позитивним грошовим потоком, що тримає компанію на плаву. Борги тепловиків та газзбутів за останні півроку тільки зросли (на 30% та 28%), що змушує Нафтогаз зосередитися на тому, щоб вирішити питання з дефіцитом операційних коштів. Тому тут необхідно шукати рішення вже сьогодні, не чекаючи осені, та коригувати тарифну виручку.

 

Геннадій Рябцев, експерт коаліції «Енергетичні реформи», зосередився на секторі нафти та нафтопродуктів. Експерт зазначив ,що позитивним моментом є те, що проводяться аукціони на спеціальні дозволи на користування надрами. Однак, експерт наголосив, що небезпечно повільно відбувається сертифікація та інвентаризація резервуарів з нафтопродуктами, нафтобаз, об’єктів, що здійснюють продаж нафтопродуктів. Така сертифікація унеможливлює зберігання фермерами нафтопродуктів, адже, для отримання ліцензії на зберігання потрібно отримати 16 дозволів з 5 різних органів влади. Це означає, що зменшуються обсяги нафтопродуктів, що зберігаються на території України, і зменшуються штучно. Така ситуація робить неможливим накопичення достатньої кількості нафтопродуктів на випадок переривання постачання нафтопродуктів зі сторони, наприклад, РФ. Особливо небезпечним переривання поставок нафтопродуктів є в період збору урожаю. Від нового уряду, на думку пана Рябцева, треба вимагати комплексне вирішення проблеми, адже, вже восени у аграріїв може не вистачити палива просто через те, що вони не зможуть отримати ліцензію на його зберігання.

 

Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля», вважає обов’язковими завданнями на даний момент забезпечення незворотності вже запущених реформ та продовження тих реформ, які знаходяться на початковій стадії. Пріоритетами на осінь, на думку експертки, є необхідність затвердження Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища та додатків про охорону довкілля та екологічної політики.

Також пані Андрусевич зазначила важливість доступу до екологічної інформації. Тут у пріоритетах нова редакція Реєстру з оцінки впливу на довкілля . Його потрібно оновити та скоротити, бо наразі він є надто довгим та складним, що унеможливлює користування ним простого громадянина. Також важливим проектом є система «Відкрите довкілля». Поки що вона працює у тестовому режимі, але планується її доповнення іншими сегментами та запуск повної версії. Що стосується охорони атмосферного повітря, то тут поки що є тільки проект державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря, хоча за результатами соціологічного опитування, наприклад, для південних регіонів України це питання є ключовим. Якщо говорити про сектор промислового забруднення, експертка вважає, що даний напрямок теж потребує подальшої роботи над відповідними документами. Ключові два проекти, які потребують імплементації – це Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок, до виконання якого навіть не приступали, та впровадження інтегрованого дозволу. На щастя, останній проект почав рухатися, була прийнята концепція державної політики у сфері промислового забруднення та навіть розроблений План заходів на реалізацію цієї концепції.

Тетяна Бойко, координаторка енергетичних програм Громадянська мережа «ОПОРА», привернула увагу до механізму регулювання цін на газ. Варто зазначити, що формальну частину угоди вже прийнято, єдине, що ще не прийнятий базовий закон про енергоефективність. Виклик на осінь, на думку Бойко, полягає у тому, щоб енергоефективність та соціальний захист залишилися державними пріоритетами. Якщо буде прийняте рішення про перехід на адміністративну модель регулювання цін на газ, то хоча в теорії деякі політичні сили обіцяють здешевшання, на практиці це означитиме, що ніхто не буде зацікавлений в енергоефективності і усі інструменти для підтримки енергоефективності, які вже були запровадженні, не будуть працювати, бо не буде зацікавлених у їх роботі.

Також пані Бойко зазначила, що ще одним викликом у наступному сезоні є пришвидшення роботи Фонду енергоефективності та підтримка вже існуючих програм, наприклад, «теплих кредитів». До того ж важливо втілити у життя повну монетизацію житлових субсидій та пільг. Цього року була запроваджена часткова монетизація субсидій, при цьому пільги не були монетизовані. Такий підхід спричинив появу у субсидіантів боргів. Тобто єдиним способом не отримати борги було або використати повністю всю субсидію або ж приписати собі неіснуючі обсяги споживання газу, що є порушенням. Для уникнення такої ситуації, на думку експертки, потрібно впровадити єдину модель, коли гроші отримують конкретні люди, а не надавачі послуг, що і передбачають директиви ЄС.

 

Олександра Гуменюк, директорка асоціації «Європейсько-українське енергетичне агентство», розповіла про реакцію бізнесу на реформи. Експертка відмітила, що відбувається лібералізація обігу валюти і вже з червня цього року юридичні особи мають право не конвертувати отриману іноземну валюту у гривню. Першим моментом, над яким ще треба працювати, на думку Гуменюк, є внесення змін до Конституції та закону про НКРЕКП. Бізнес є дуже занепокоєним і готовий сприяти вирішенню цієї проблеми. Однак, бізнесова спільнота бачить велику проблему у відсутності лідера, який би міг очолити внесення цих змін. Іншим моментом є вже згадані аукціони. Наразі, як відмітила експертка, необхідно розробити нормативно-правові акти для проведення аукціонів, адже, інвестори часто мають багато чисто практичних питань до самого процесу і таким чином не можуть спланувати свою діяльність за відсутності прописаної процедури.

__

ENECO.UA

Комментарии