Круглий стіл "Тест на енергетичну ефективність Парламенту". Нотатки з виступів учасників дискусії

Сьогодні, 21.06.2017 р., в Українському кризовому медіа-центрі відбувся круглий стіл «Тест на енергетичну ефективність Парламенту: чи зможуть депутати ухвалити закони, потрібні кожному місту?».

Під час круглого столу його учасники обговорили важливість прийняття запланованих завтра до розгляду у Верховній Раді проектів законів «Про енергетичну ефективність будівель» (друге читання) та «Про комерційний облік комунальних послуг» (повторне друге читання).

Пропонуємо до вашої уваги нотатки з виступів учасників дискусії.

 

Проекти законів, заплановані до розгляду у Верховній Раді, що обговорювались:

Проект Закону №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг» (повторне друге читання). Цей законопроект визначає засади забезпечення комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Проект Закону №4941-Д «Про енергетичну ефективність будівель» (друге читання). Законопроект визначає правові та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на створення умов для зменшення споживання енергетичних ресурсів у будівлях.

Проект Закону 1581-Д «Про житлово-комунальні послуги» (друге читання) (вручено на заміну 03.11.2016).

 

Тетяна Бойко – координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА

Раніше прийнятий Закон України №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (від 14.05.2015, поточна редакція від 06.07.2016) запустив ринок замовників послуг заходів з енергоефективності.

Нещодавно прийнятий Проект Закону №5598 «Про Фонд енергоефективності» – дозволяє здійснювати ефективну технічну і фінансову допомогу заходів з енергоефективності.

 

Петер Вагнер, Керівник Групи підтримки України в Єврокомісії

ЄС здійснює підтримку у трьох напрямках (план щодо Фонду енергоефективності):

  • Підготовка пакету законопроектів;
  • Фінансування енергетичного фонду – ЄС планує внести велику суму у Фонд на підтримку енергоефективності;
  • Технічна допомога.

Очікується позитивний вплив на економіку і навколишнє середовище.

Наразі необхідно пройти процедури в Європарламенті, необхідно вирішити щодо обсягу суми фінансової допомоги.

Але без інших елементів цей фонд не буде ефективним. Тому потрібен пакет із чотирьох законів.

 

Олександр Домбровський – народний депутат, в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради

Два тижні назад була дискусія щодо Фонду енергоефективності. Тиск суспільства та експертів допомагає проштовхувати прийняття законопроектів у парламенті.

Витрачаючи на одиницю ВВП в 2 рази більше середньосвітового та в 5-7 разів більше розвинених країн – ми не зможемо надавати якісні і конкурентні послуги споживачам.

Не маючи обліку енергоресурсів споживачі не матимуть розуміння причини високих платіжок за опалення.

Інвестиції в енергоефективність є одними з найприбутковіших – 1 долар інвестований в енергоефективність дає можливість зекономити 4 долари, термін окупності в середньому менше 4 років. За останні 25 років світова економіка (ВВП) виросла на 85-86%, а енергетичних ресурсів спожили в декілька разів менше ніж раніше.

Одна з ключових проблем української економіки – це висока енергоємність та низька енергоефективність. 40% втрат енергетичних ресурсів – це втрати в ЖКГ.

Ідеальних законів не буває… але ми мусимо запускати ринки, …для 100% обліку ресурсів що споживаються.

Необхідно запустити критично необхідні реформи. Такі, як наприклад реформа енергоефективності України.

 

Євген Магльованний – директор департаменту технічного регулювання енергоефективності, Держенергоефективності

Закони України про комерційний облік та енергоефективність будівель досить складні з технічного плану. Необхідно було врахувати інтереси всіх учасників процесу, при тому що у різних учасників були протилежні інтереси.

Проект Закону «Про комерційний облік комунальних послуг». Всі послуги, що надходять до будинку повинні бути розподілені між мешканцями. Фактично, те, що надходить до будинку має комерційний облік, а те, що розподіляється між мешканцями/квартирами – має розподільний облік, який забезпечує певний відсоток у загальному споживанні будинку. Якщо виникають втрати, то це спільна проблема мешканців будинку. Тому Держенергоефективності намагались якомога ширше виписати у Законі взаємовідносини, що виникають в процесі надання послуг, їх комерційного обліку на межі до будинку, і розподілу всередині будинку.

Проект Закону «Про енергетичну ефективність будівель». На останніх засіданнях представники Енергетичного Співтовариства висловлювали свою думку, стосовно того, що Проект Закону не відповідає європейським практикам та європейським нормам у повній мірі. Але все таки потрібно розуміти, що в Україні процес тільки започатковується і досягти рівня Європи (при тому що європейські країни вже пройшли досить довгий шлях) і одразу нас підштовхувати до вирішення тих проблем, що в європейських країнах вже вирішені –  то ми не запустимо даний ринок та процес. Необхідно поступово рухатись у цьому напрямку. В тій формі і в тому виді, в яких це зараз описано в Законопроекті, це дасть змогу передусім запустити процес енергетичної сертифікації будівель. Надалі, коли буде функціонувати Фонд Енергоефективності та два закони – вони разом дадуть змогу функціонувати Фонду у повній мірі.

 

Андрій Саук – голова ОСББ «В.Симоненка, 2-А» (м.Бровари)

Проблема відсутності обліку енергоресурсів, та споживання по нормативам.

В Україні багато людей не відчувають себе співвласниками свого багатоквартирного будинку і тому чекають поки хтось прийде і вирішить проблеми їх будинку.

Зараз в Україні вже 30 000 ОСББ, але питання в тому, що дуже мало з них роблять заходи з енергоефективності.

 

Ольга Бабій, член ради асоціації водоканалів України «Укрводоканалекологія»

Проект Закону «Про комерційний облік комунальних послуг». Теплопостачання та водопостачання і водовідведення є дуже енергоємними.

Зараз в Україні витрачається на виробництво теплової енергії і виробництво питної води і водовідведення в 3 рази більше електроенергії ніж витрачає розвинена європейська країна.

Енергетична складова водопостачання і водопідготовки: Європа – 18% в структурі тарифу; в Україні – 40-50%. Існуючий тариф в Україні можна знизити тільки за рахунок зменшення витрат на енергію.

Статистика по багатоквартирних будинках: різниця обліку загальноквартирного лічильника обліку води і сума показників індивідуальних лічильників складають 50% – це обсяг втрат, або «крадіжка», в тому числі в результаті використання мешканцями лічильників води з магнітами.

Порахувавши втрати на прикладі одного великого обласного центру, маємо наступну ситуацію:

Тариф розраховується виходячи з об’єму реалізації (обсягу надходжень коштів в якості оплати споживачів) та витрат на водопостачання і водовідведення. Впровадження комерційного обліку дасть можливість збільшити обсяг реалізації на 15% (недоотримані кошти), таким чином буде створено можливість знизити тариф на 15%.

Комерційний облік в теплі буде тим базовим відліком, який дозволить почати рахувати гігакалорію як товарну одиницю.

На сьогодні ми втрачаємо не тільки на етапі постачання в будинок, а і на технології виробництва.

Економічно обґрунтовані тарифи на тепло, що діють зараз, перекладають проблему низької енергоефективності та високих втрат при виробництві та постачанні на споживачів. 50% витрат та втрат монополістів – це недореалізація вироблених послуг. Зараз за це платить тільки споживач – або власними коштами, або субсидією, або через держбюджет.

Проект Закону «Про житлово-комунальні послуги» створює ринкові правила гри для монополістів.

На сьогоднішній день діючі правила надання послуг водопостачання і водовідведення та послуг теплопостачання приблизно на 95% протирічать чинному законодавству. Типові договори надання послуг водопостачання протирічать чинному законодавству. 95% скарг, що отримує АМКУ від споживачів на бездіяльність монополістів, за статистикою АМКУ, – це причина відсутності закону про ЖКГ. При відсутності правил на ринках, відсутні і контроль та відповідальність.

Тому, якщо завтра цей законопроект не буде прийнятий, можна сказати що ми втратимо можливість почати реформу зараз.

Отримання результатів зазначеної реформи очікуються за 3-5 років (і за 10 років фактично всі енергоефективні заходи).

Європейська практика і статистика свідчать про те, що з моменту початку прийняття законів необхідно 10-15 років для формування ринків, розвитку галузі та початку стабілізації тарифів.

 

Олександр Домбровський – народний депутат, в.о. Голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради

Питання не тільки в комерційному обліку, а і в суті існування компаній, які надають критично необхідні послуги для споживачів. Зношеність інфраструктури складає 45-90% (теплові, газові та мережі водопостачання і водовідведення) – критично небезпечний рівень. Зараз Україна стоїть на межі інфраструктурної катастрофи.

Однак у впровадженні комерційного обліку можуть бути незацікавленими постачальники послуг (монополісти), оскільки з його впровадженням буде падати споживання їх послуг.

 

Денис Назаренко – аналітик DiXi Group

В України просто немає іншого шляху, ніж прийняти зазначені закони та проваджувати дані реформи. Але залишаються питання «коли?» і «що буде якщо вони не будуть прийняті завтра?».

На рівні ЄС зараз вирішуються питання яку саме інформацію необхідно включати до рахунків. Зараз у рахунки включається інформація щодо фактичного споживання та діючих тарифів, порівняння з минулим періодом та контакти організацій, які можуть допомогти зменшити ці витрати. Крім цього, пропонується додати також інформацію щодо середнього споживання серед відповідної категорії споживачів, щоб споживач міг порівняти своє споживання з середнім.

 

ENECO.UA

Комментарии