Енергетична бідність в Україні як виклик для державної політики: перспективи подолання

Енергетична бідність характерна як для країн третього світу, так і для високорозвинених. Наразі Україна не має чіткого визначення поняття «енергетичної бідності», але у деяких юридичних документах дається визначення терміну «вразливі споживачі». Вразливі споживачі – такі, які набувають право на допомогу від держави. Є різні методи боротьби з енергетичної бідністю, зокрема, субсидування вразливих споживачів, встановлення регульованих цін на енергоносії, підвищення енергоефективності та стимулювання ощадливого використання енергетичних ресурсів. Особлива увага експертів була присвячена темі субсидій у житлово-комунальному секторі.

На думку Дениса Назаренка, генерального менеджера навчальних програм аналітичного центру «DiXi Group», поняття «енергетична бідність» можна трактувати як «нездатність людей підтримувати комфортну температуру у помешканні фінансово-сталий спосіб». Експерт нагадав, що за даними Держстату з кожним роком зростає кількість громадян, для яких оплата комунальних платежів є проблемою. У 2017 році державні субсидії отримували 42% усіх українських домогосподарств. Після кампанії верифікації отримувачів у 2018-2019 роках, ця кількість скоротилася. Станом на весну 2019 року, субсидії отримували приблизно 25% домогосподарств, частка витрат бюджету домогосподарств на комунальні послуги становить в середньому 15%.

На думку пана Назаренка, пільги у житлово-комунальній сфері мають бути спрощені та максимально переведені у готівковий еквівалент або ж держава має взагалі відмовитися від такого способу допомоги. На думку експерта, потрібно реформувати ту систему, яка вже є і аналізувати, чому деякі заходи не досягли запланованих результатів і як це можна виправити. Також потрібно посилити вимоги до отримання субсидій, щоб зменшити кількість фальсифікацій. До того ж потрібно звернути особливу увагу на те, що соціальна сфера має абсолютно нерівне фінансування порівняно зі сферою енергоефективності, що потрібно виправити якнайшвидше.

Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «ОПОРА» зауважила, що і пільги і субсидії мають бути монетизовані не віртуально, як це відбувається зараз, а реально. Якщо споживачі отримають фізичні гроші, то матимуть можливість не тільки зменшити свої витрати, але й вкласти їх у модернізацію свого житла. Також експертка наголосила, що конче необхідна просвітницька програма з енергоефективності для споживачів, адже, така стратегія у поєднанні з монетизацією субсидій підвищить мотивацію споживачів врегулювати своє споживання.

Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, зауважив, що завдання держави – не дістати гроші з державного бюджету і витратити їх на субсидії або інвестувати у будівництво енергооб’єкту, а створити такі умови, щоб населення або бізнес інвестував у ці сфери.

 

ENECO.UA

Комментарии